ЗАХИСТ МОРСЬКИХ КАНАЛІВ ВІД НАНОСІВ

Анотація

Захист морських каналів від донних наносів є актуальною технічною задачею для багатьох портів світу, особливо для тих, які знаходяться в мілководних заливах та лиманах. В штормові періоди вітрові хвилі на акваторії морів, які зароджуються на глибокій воді, підходячи до берегів, пересікають мілководні та прибійні зони. При цьому відбувається їх рефракція і трансформація. Рух частинок води в хвилях в мілководній зоні по еліптичним орбітам не затухає з глибиною води. Біля самого дна проекції вертикальної складової швидкості орбітального еліпсоїдного руху дорівнюють 0 і частинки води в хвилі здійснюють знакозмінний рух вздовж поверхні дна, який залежить від фаз проходження гребенів та впадин. Асиметрія профілів вітрових хвиль при малих глибинах води збільшується в міру їх приближення до берегів. Енергія вітрових хвиль є основною причиною міграції донних наносів. Напрямок руху наносів залежить від напрямку штормових вітрів, які мають змінний характер, відповідний розі вітрів того чи іншого регіону. На інтенсивність їх переміщення також впливають і морські течії. При проектуванні морських каналів, у тому числі і підхідних, основною задачею проектантів є збільшення міжремонтних термінів днопоглиблювальних робіт для підтримки оголошених глибин в процесі їх експлуатації. В більшості випадків, коли акваторії портів що проектуються, будуть розташовані в лиманах, також передбачається проектування і будівництво загороджувальних споруд для захисту морських частин підхідних каналів від донних наносів. Такі типи гідротехнічних споруд важко будувати в умовах відкритого моря, а їх вартість прирівнюється до вартості огороджувальних споруд. В цій роботі розроблено відносно простий спосіб захисту морських каналів, у тому числі і підхідних, від наносів для збільшення термінів міжремонтних днопоглиблювальних робіт без будівництва дорогих загороджувальних споруд.