ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ У ХАРКОВІ: ІСТОРИКО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ XVII- XVIII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2025-13-20-30Ключові слова:
житлові райони, історичне місто, історико-просторовий аналіз, містобудівна структура, соціальна стратифікація, морфологія міста, органічне планування, Слобожанщина, слобода.Анотація
У статті проведено історико-просторовий аналіз формування житлових районів Харкова, зосереджений на перших етапах становлення міста. Розглянуто два періоди: заснування Харкова як козацької фортеці та розвиток як слобідського міста. Дослідження не претендує на висвітлення всіх ключових етапів історії Харкова, а саме акцентує увагу на початкових фазах формування міського середовища.
Проаналізовано вплив природно-географічних умов, фортифікаційної логіки, соціальної структури населення, розвитку адміністративного регламентування та міжміських зв’язків на просторову організацію Харкова. Особлива увага приділена процесам просторової стратифікації, що проявлялися у розшаруванні міського середовища за соціальною, функціональною та морфологічною ознаками. В умовах трансформації слобод від напівавтономних поселень до інтегрованих частин міста формувалася складна мозаїчна морфологія Харкова: регулярна сітка кварталів міста нашаровувалася на органічну структуру слобід, створюючи контрастну картину просторової організації. В другій половині ХVIII століття це призвело до формування ієрархії міських просторів, де центри з репрезентативною забудовою співіснували з периферійними районами, що зберігали риси традиційної слобідської забудови. Таке нашарування структур забезпечило специфічну морфологічну композицію міста, яка стала основою його подальшого розвитку.
Результати дослідження можуть стати підґрунтям для розробки концепцій модернізації та інтеграції сформованих історично житлових малоповерхових районів Харкова в умовах сучасної урбанізації. Вони можуть бути корисними для архітекторів, урбаністів і планувальників, що займаються питаннями розвитку міських територій, оновлення інфраструктури, формування комфортного житлового середовища та пошуку збалансованих рішень між збереженням просторової структури і потребами сучасного міста.
Посилання
[1] Tsentralʹnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kharkovi, Arkhivni kartohrafichni materialy XVII–XVIII st., rukopysni karti z fondiv arkhivu.
[2] D. I. Bahalii and D. P. Miller, Istoriia mista Kharkova za 250 rokiv yoho isnuvannia (1655–1905), vol. 1–2, Kyiv: Kupola, 2004.
[3] D. I. Bahalii, "Materialy dlia istorii kolonizatsii i byta Kharkovskoi i otchasti Kurskoi i Voronezhskoi hub", Sbornyk Kharkovskoho Ystoryko-Fylolohycheskoho Obshchestva, Kharkiv: Typ. K. P. Schasny, 1890, tom. 2, pt. 1, 433 p.
[4] D. I. Bahalii, Istoriia Slobidsʹkoi Ukrainy, Kharkiv: Osnova, 1991.
[5] A. F. Paramonov, Karty i plany horoda Kharkova XVIII-XX vv., Kharkiv: Folio, 2020.
[6] L. V. Kachemtseva, "Stanovlennia arkhitekturno-proiektnoi spravy v mistakh Slobidsʹkoi Ukrainy (druha polovyna XVIII – pochatok XX st.)", dis. ... kand. arkhitektury: 18.00.01, Kharkivskyi natsionalnyi universytet budivnytstva ta arkhitektury. Kharkiv, 2007.
[7] V. V. Vechersʹkyi, "Arkhitekturna i mistobudivna spadshchyna doby Hetmanshchyny: formuvannia, doslidzhennia, okhorona", Kyiv: NDITIAM, 2001, 349 p.
[8] V. V. Vechersʹkyi, Vtracheni ob’iekty kulturnoi spadshchyny Ukrainy, Kyiv: NDITIAM, 2002.
[9] L. Mumford, The City in History: Its Origins, Its Transformations, and Its Prospects, New York: Harcourt, 1961.
[10] M. Roncayolo, La Ville et ses territoires, Paris: Gallimard, 1990.
[11] K. Schloegel, In Space We Read Time: On the History of Civilization and Geopolitics, New York: Bard Graduate Center, 2016.
[12] M.Antrop, "Landscape change and the urbanization process in Europe", Landscape and Urban Planning, vol. 67, pp. 9-26, 2004.
[13] L. Jacques, La ville industrielle et ses quartiers: formes urbaines, identités sociales, Paris: L’Harmattan, 2003.
[14] V. O. Pirko, Opysy Kharkivsʹkoho namisnytstva kintsia XVIII st., Kyiv: Naukova dumka, 1991.
[15] Kharkovskaia huberniia. Spisok naselennykh mest po svedeniiam 1864 hoda, SPb: Tsentr. statist. Komitet Min-va vnutr. del, 1864.
[16] A. L. Antonov, V. L. Masliichuk, and A. F. Paramonov, Istoriia Kharkivsʹkoho miskoho samovriaduvannia (1654–1917 rr.), Kharkiv: Rehion-inform, 2004.
[17] A. Yu. Leibfreid and Yu. Yu. Poliakova, Kharkov. Ot kreposti do stolitsy, Kharkiv: Folio, 2001.
[18] O. A. Yatsyna and H. M. Mykhailov, Persha Kharkivska fortetsia, Kharkiv: Dim reklamy, 2021.
[19] O. Yu. Biriova, "Kharkivshchyna – istorychna ukrainsʹka zemlia", Hrani, vol. 25, no. 5, pp. 27–30, 2022.
[20] O. Yu. Biriova, "Natsionalʹnyi sklad naselennia slobidsʹkoho rehionu v XVII – XIX st.",
Hileia: naukovyi visnyk. Istorychni nauky, no. 150, pp. 24–27, 2019.
[21] E. O. Albovskyi, Istoriia Kharkivsʹkoho slobidsʹkoho kozatsʹkoho polku (1651–1765 rr.), Kharkiv: Typ. Hub. Pravlinnia, 1895.
[22] V. L. Masliichuk and H. H. Yefimenko, Slobidsʹka Ukraina ta formuvannia ukrainsʹko-rosiiskoho kordonu, Kyiv, 2017.
[23] I. I. Sreznevsʹkyi, Istorychne obozrinnia hromadsʹkoho ustoiu Slobidsʹkoi Ukrainy vid chasu yii zaselennia do perebudovy v Kharkivsku huberniiu. Kharkiv: Typ. okruzh. shtaba, 1883.
[24] M. F. Sumtsov, Slobozhane: istoryko-etnohrafichna rozvidka, Kharkiv: Soiuz, 1918.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
