ЗБІЛЬШЕННЯ ЖИВУЧОСТІ СТАЛЕВИХ КАРКАСІВ БАГАТОПОВЕРХОВИХ БУДІВЕЛЬ ВНАСЛІДОК ПОЖЕЖІ

Анотація

В статті досліджено роботу сталевих каркасів багатоповерхових будівель при пожежі до і після першого руйнування, досліджено живучість каркасів при пожежі. Акцентовано на актуальності теми дослідження в час війни рф проти України. Виконано огляд попередніх досліджень вітчизняних і закордонних вчених, що присвячені живучості сталевих каркасів багатоповерхових будівель, зокрема при пожежі. Обрано модель каркасу для дослідження та введено спрощення задля наочності потрібних в дослідженні порівнянь. Було порівняно різні механізми руйнування  сталевих каркасів багатоповерхових будівель при пожежі. Доведено, що за першого руйнування балки сталевого каркасу час втрати живучості буде довшим, ніж за першого руйнування колони.

Розглянуто та досліджено різні заходи посилення живучості каркасів. Досліджено аутригерні системи, як захід посилення живучості, та виявлено їх вплив на розподіл зусиль у каркасі під час нагрівання окремих елементів при дії температурних навантажень від пожежі. Встановлено залежність різних заходів посилення живучості сталевих каркасів багатоповерхових будівель при пожежі від геометричних розмірів каркасу. Встановлено, що коефіцієнт використання несучої здатності на початку дії пожежі в найбільш завантаженій колоні має бути меншим, ніж в балки найбільш завантаженій балці. Доведено, що різниця початкових коефіцієнтів використання несучої здатності в балці та колоні, необхідна для збільшення часу втрати живучості, різна для різних співвідношень прольоту балки до висоти колони. Виявлено, що форма перерізів каркасу впливає на його живучість при пожежі. Наголошується на важливості допущення розвитку обмежених пластиних деформацій в перерізах елементів каркасу. Сформовано рекомендації для інженерів-конструкторів щодо посилення живучості сталевих каркасів багатоповерхових будівель при пожежі.