БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗЧИН НА МЕХАНОАКТИВОВАНОМУ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТІ З ДОБАВКОЮ МЕЛЕНОГО ВАПНЯКУ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-10-54-60Ключові слова:
будівельний розчин, механохімічна активація, вапняна суміш, в’яжуче, портландцемент, мелений вапняк.Анотація
В практиці виробництва будівельних розчинних сумішей та розчинів на їх основі широке розповсюдження одержали цементи з використанням мінеральних добавок і зокрема, меленого вапняку. Технологічно такі змішані цементи можливо отримувати як сумісним помелом портландцементного клінкеру, двоводного гіпсу та добавки вапняку так і ретельним змішуванням портландцементу з меленим вапняком. Перспективним методом покращення механічних характеристик будівельних розчинів є інтенсивна механохімічна активація змішаних цементів в швидкісних змішувачах турбулентного типу. Розглянуті у статті питання пов’язані з визначенням впливу рецептурно-технологічних факторів на міцність будівельного розчину в 3-х, 7-ми та 28-и добовому віці. Досліджувалась міцність при стиску зразків, які були виготовлені із розчину суміші як на механоактивованому в’яжучому так і на в’яжучому аналогічного складу, але яке механоактивації не підлягало. Експериментальні дослідження проводилися з використанням Д-оптимального математичного плану з варіюванням наступних факторів: Х1 – цементно-піщане відношення (від 1:3 до 1:1); Х2 – вміст меленого вапняку у змішаному в’яжучому (20 ± 20 %); Х3 – витрата суперпластифікуючої добавки Релаксол-Супер ПК (0,5 ± 0,5 % від маси в’яжучого). Одержані математичні моделі свідчать про те, що максимальний вплив (із перерахованих факторів) на міцність будівельного розчину надає вміст механоактивованого в’яжучого в ньому. Зростання його витрати в складі розчинової суміші викликає підвищення міцності будівельного розчину в 3-х добовому віці з 24 до 40,5 МПа, тобто майже на 70 %. В 28-и добовому віці вплив витрати активаваного змішаного в’яжучого на міцність будівельного розчину дещо зменшується і не перевищує 60 %. Наступними по впливу факторами на міцність будівельного розчину є витрата суперпластифікатору та процентний вміст меленого вапняку. Сумісний вплив механохімічної активації в присутності 1 % Релаксол-Супер ПК дозволяє вводити в портландцемент до 40 % меленого вапняку, забезпечуючи при цьому таку ж міцність при стиску будівельного розчину, як у разі використання немеханоактивованого портландцементу, але без добавки меленого вапняку.
Посилання
[1] R.F. Runova, V.I. Gots, M.A. Sanickij ta in. Konstrukcijni materiali novogo pokolinnya ta tehnologiyi yih vprovadzhennya v budivnictvi. Kyiv: EksOb, 2008.
[2] M.A. Sanytskyi, Kh.S. Sobol, T.Ie. Markiv, Modyfikovani kompozytsiini tsementy. Lviv: Lvivska politekhnika, 2010.
[3] M. Sanytsky, T. Kropyvnytska, I. Geviuk, Design of multimodal quaternary Portland composite cements with high earle strength. 20 th Internationale Baustofftagun, Weimar, Germany. 2018.
[4] M. Scheider, The cement industry on the way to low-carbon future. Cement and Concrete Research. 2019.
[5] V.V. Kozlova, A.M. Maniukha i dr. Vlyianye karbonatsoderzhashchykh dobavok na svoistva kompozytsyonnиkh tsementov. Tsement y eho prymenenye. 2012.
[6] S. Lindner, H. Ludwig, H. Moller, H. Wachtler, Production and properties of CEM II/B-M Portland composite cements. Dusseldorf: VDZ Congress. 2003.
[7] Y. Shtark, V. Berd, Tsement y yzvest. Oranta, 2008.
[8] W. Locher Friedrich, Cement-Prinziples of production and use. Verlag Bau Technic Gmbh. 2006.
[9] Z. Geergiczny, J. Malolepszy, J. Szwabowski, J. Sliwinski, Cementy z dodatkami mineralnymi w technologii betonow nowei generacji. Gorazdze cement. Opole, 2002.
[10] M.A. Sanitsky, T.P. Kropivnitskaya, V.M. Gevyuk, Bistrotverdeyushchie klinkeroeffektivnie tsementi i betoni. Monograph. Lviv: Prostir-M LLC, 2021.
[11] B.H. Rusyn, Vysokofunktsionalni betony na osnovi portlandtsementiv, modyfikovanykh ultradyspersnymy mineralnymy dobavkamy. Lviv: Lvivska politekhnika, 2014.
[12] M. Shnaider, Z. Beuner, Эkonomycheskye y tekhnycheskye preymushchestva kompozytsyonnыkh tsementov. Tsement y eho prymenenye. 2016.
[13] L.Y. Dvorkin, V.V. Zhitkovsky, V.V. Marchuk, Y. Stasyuk, M.M. Violinist, Effektivnie tekhnologii betonov i rastvorov s uprochneniem tekhnogennogo sirya. Monograph. Rivne: NUVKhP, 2017.
[14] R.F. Runova, Yu.L. Nosovskyi, Tekhnologiya modifitsirovannikh stroitelnikh rastvorov. Kyiv: KNUBA, 2007.
[15] V.N. Vyrovov et al., Mekhanicheskaya aktivatsiya v tekhnologii betona. OGASA. 2014.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
