РЕЙТИНГОВІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ АРХІТЕКТУРИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Анотація

В статті проаналізовано поточний стан впровадження зелених стандартів у будівельній галузі України. Актуальність дослідження зумовлена глобальними викликами (зміна клімату, виснаження ресурсів, урбанізація тощо), які вимагають адаптації будівельного сектору для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). Світова практика доводить ефективність міжнародних систем сертифікації (LEED, BREEAM, DGNB та інших) для зниження викидів, оптимізації енергоспоживання, покращення якості середовища, кондицій людини тощо. Однак, попри окремі позитивні приклади, їхнє впровадження в Україні залишається обмеженим, в тому числі через відсутність повноцінного національного зеленого стандарту, адаптованого до місцевих умов. Існуюча українська нормативно-правова база, хоч і містить ряд положень щодо енергоефективності та екологічного проєктування, не забезпечує при цьому системного підходу. Особлива увага приділяється необхідності адаптації міжнародного досвіду до соціально-економічних умов та регіональних особливостей України.

Методологія дослідження включає системний аналіз нормативно-правової бази України, пов’язаного з питаннями екологічного будівництва, аналіз кореляції міжнародних зелених стандартів (LEED, BREEAM, DGNB) з Цілями сталого розвитку ООН, а також емпіричний аналіз ринку екологічно сертифікованих будівель в Україні (станом на квітень 2025 року).

Результати показали, що в Україні сформовано певне нормативно-правове підґрунтя, яке регулює окремі аспекти екологічної сертифікації будівель, підтверджуючи прагнення держави до інтеграції принципів сталого розвитку. Міжнародні зелені стандарти, в свою чергу, демонструють високу відповідність Глобальним Цілям сталого розвитку, охоплюючи екологічну, соціальну та економічну складові. Аналіз ринку сертифікованих об'єктів виявив їх обмежену кількість (в межах кількох десятків проєктів), зосереджених переважно у громадському та офісному сегментах у великих містах, тоді як житловий фонд майже не охоплений рейтинговими системами екологічної сертифікації.

Дослідження підтверджує наявність проблем і значний потенціал для розвитку зеленого будівництва в Україні. Необхідна розробка цілісного національного зеленого стандарту, адаптованого до української специфіки, а також створення єдиного національного реєстру сертифікованих об'єктів для систематизації інформації та популяризації екологічних стандартів. Системне впровадження зелених стандартів має базуватися на комплексній законодавчій основі, інтеграції міжнародного досвіду, відповідності ЦСР та науково обґрунтованій адаптації до національного контексту.

Подальші дослідження планується спрямувати на формування концепту шаблону національного зеленого стандарту з урахуванням  інтеграції візуальних й естетичних якостей архітектури.