ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ У ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛАХ: КОМУНІКАТИВНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Анотація

Тематика багатофункціональних громадських будівель досить широко висвітлена у вітчизняній науці. Їй присвячено роботи різного рівня від тез на наукових конференціях до дисертаційних досліджень та монографій. Накопичений, таким чином, матеріал, дає можливість говорити про наявність певної власної школи трактування проблематики багатофункціональності громадських структур. Її основними рисами є поєднання комунікативних та функціональних аспектів, котрі діалектично пов’язують дану проблематику одночасно з традицією модернізму, а з іншого боку з особливостями інформаційної доби. Цю специфіку варто вважати сильною стороною вітчизняного дискурсу довкола проблематики багатофункціональності, подальше практичне продовження якого може привести до позитивних результатів.

Розмежування на комунікативні та функціональні аспекти, однак, не є виключними у рамках даної статті, оскільки вони часто існують не лише у тісній взаємодії між собою, але також в контексті більш складної системи проектних ситуацій та рішень, котрі пов’язані з різними масштабами охоплення (рівень людини, будівлі або міської тканини), а також – тими чи іншими пріоритетами надання простору символічних та понад-функціональних якостей. Останні пов’язані з поняттями стилю життя та позиціонуванню себе в позитивній життєвій ситуації тими хто є безпосередніми учасниками простору – задіяними в ньому як навмисно так і випадково.

В зв’язку із цим опрацьована сукупність матеріалів, котрі стосуються громадської просторової багатофункціональності, поділені на такі напрямки: а) гармонізаційний (пов’язаний з проблематикою поєднання різних стильових, хронологічних, семіотичних елементів у єдину естетичну цілість); б) оптимізаційний (пошуки шляхів знаходження найкращого балансу витрат та прибутків на різних стадіях здійснення багатофункціональних об’єктів); в) медійно-цифровізаційний (пов’язаний з впровадженням у простори спільних дій та спільної присутності мінливих візуальних елементів, що мають інформаційне навантаження – розважальне, рекламне, повідомляюче тощо).

Ці три напрямки в однаковій мірі інтегровані як у комунікативну так і функціональну концепції багатофункціональності громадських будівель і разом створюють складну структуру предметної області теоретичного охоплення даної теми. Запропонована система розподілу знань, однак, є не лише інтелектуальною рефлексією, але також підґрунтям для створення кола практичних рекомендацій для подальшого вдосконалення проектних практик, а також творення власної ідентичності багатофункціональності в архітектурі.

Новизна викладеного у статті матеріалу пов’язана з тим, що майбутній розвиток проектного мислення в галузі багатофункціональності будівель та просторів, передбачувано, пов’язаний з пошуком та розвитком різних форматів поєднання і взаємодії комунікативності та функціональності, а також розширення їх семантичного та технологічного наповнення.