АВТЕНТИЧНІСТЬ 30 РОКІВ ПОТОМУ У КОНТЕКСТІ НАРСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 1994
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2025-13-39-47Ключові слова:
автентичність, Документ Нара, культурна спадщина, реконструкція, відтворення, культурний релятивізм.Анотація
Український досвід втрат архітектурної спадщини, спричинених війною, висуває перед фаховою спільнотою принципове питання: що саме ми маємо зберігати, відтворюючи зруйновану спадщину ‒ матеріал, образ, функцію чи сенс? У цьому контексті поняття автентичності набуває критичного значення, виходячи за межі суто теоретичної категорії й перетворюючись на необхідний інструмент ухвалення рішень у сфері реставрації, реконструкції та відтворення.
Стаття аналізує трансформацію уявлень про автентичність у міжнародній охоронній практиці після ухвалення міжнародного Документа Нара (1994) про автентичність, що започаткував перехід від матеріального критерію до ширшого, культурно чутливого, між суб’єктивного розуміння.
Метою дослідження є з’ясувати, чи справді Документ Нара став парадигмальним зсувом у ставленні до спадщини, чи радше закріпив вже наявну множинність трактувань. Методологічно дослідження спирається на контекстуальний, дискурсивний і порівняльний аналіз, а також метааналіз тексту Міхаеля Фальзера, що реконструює основні вектори дебатів конференції в Нарі.
У фокусі ‒ сучасні виклики, проаналізовані через матеріали конференцій у Салоніках і Токіо (2024), де окреслено конфлікт між гнучкістю і потребою у методологічній визначеності, на тлі тривалої відсутності єдиної міжнародно визнаної методики оцінки автентичності.
Розглянуто, як автентичність функціонує не лише у нормативних документах, а й у практиках прийняття рішень, формуванні локальних політик та інституційних процедур, що впливають на реальну долю об’єктів спадщини.
У підсумку показано, що Нара не дала стабільного визначення автентичності, але змінила її філософську рамку: відтепер автентичність трактується як результат діалогу між культурами, практиками та спільнотами, що вимагає не лише пам’ятати, а й переосмислювати з огляду на сучасні виклики, етичну відповідальність і трансформативний потенціал спадщини.
Посилання
[1] ICOMOS; UNESCO. The Nara Document on Authenticity: adopted in Nara, Japan. 1994.
[2] ICOMOS. International Charter for the Conservation and Restoration of Monuments and Sites (The Venice Charter): adopted at the 2nd International Congress of Architects and Technicians of Historic Monuments. 1964.
[3] UNESCO. Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention. First Session. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Paris. 1977. 16 p. [Online]. Available: https://whc.unesco.org/archive/opguide77b.pdf. Accessed on: August 13, 2025.
[4] ICOMOS. Riga Charter on Authenticity and Historical Reconstruction in Relationship to Cultural Heritage: adopted in Riga. 2000.
[5] Australia ICOMOS. The Burra Charter: The Australia ICOMOS Charter for Places of Cultural Significance. 2013.
[6] "Vidtvorennia vtrachenykh pam’iatok: istorychnyi ta pravovyi aspekty", Pam’iatky Ukrainy: istoriia ta kul’tura, no. 3–6, pp. 134–148, 1994.
[7] O. Plamenytska, "Bukva i dukh arkhitekturnoi restavratsii (avtentychnist’ versus dostovirnist’)", Kul’turna spadshchyna: zbirnyk naukovykh prats’, no. 1(10), pp. 11–31, 2017.
[8] O.B. Rishniak, "Restavratsiina diial’nist’ v Ukraini v konteksti svitovykh pam’iats’kokhoronnykh tendentsii", Khudozhnia kul’tura. Aktual’ni problemy, vol. 16, no. 2, pp. 153–157, 2020.
[9] O. Chahovets, "Avtentychnist’ i adaptatsiia: sotsial’ni vyklyky restavratsii v umovakh suchasnykh ruinuvan’", In: Suchasni problemy ta perspektyvni napriamky innovatsiinoho rozvytku mista: zb. tez dop. IV mizhnar. nauk.–prakt. konf., Odesa, 2024, pp. 221–224.
[10] L. Prybieha, "Poniattia avtentychnosti v arkhitekturnomu pam’iatkoznavstvi i restavratsii", Ukrains’ka akademiia mystetstv, no. 31, pp. 7–14, 2022.
[11] S. Labadi, "World Heritage, authenticity and post-authenticity: International and national perspectives", In: S. Labadi, C. Long (Eds.), Heritage and Globalisation. London: Routledge, pp. 66–84, 2010.
[12] S. Muñoz Viñas, "Beyond authenticity", In: E. Hermens, T. Fiske (Eds.), Art, Conservation and Authenticities: Material, Concept, Context. London: Archetype Publications, pp. 33–38, 2009.
[13] Jokilehto, "Questions about 'authenticity", ICOMOS Scientific Journal, no. 3, pp. 69–75, 1994.
[14] A. Orbaşlı, "Nara+20: a Theory and Practice Perspective", Heritage & Society, vol. 8, no. 2, pp. 178–188, 2015.
[15] J-L. Luxen, "The Nara document: its achievement and its limits", Conversasiones… on HERB STOVEL, no. 8, pp.194–206, 2019.
[16] H. Stovel, "Origins and influence of the Nara Document on Authenticity", APT Bulletin, no. 39, pp. 9–17, 2008.
[17] M. S. Falser, "From Venice 1964 to Nara 1994 – Changing concepts of authenticity?", In: M. S. Falser, W. Lipp, A. Tomaszewski (Eds.). Conservation and Preservation: Interactions between Theory and Practice. In memoriam Alois Riegl (1858–1905). Proceedings of the ICOMOS International Scientific Committee for the Theory and Philosophy of Conservation and Restoration, Vienna, pp. 115–132, 2008.
[18] International Museums Office. Athens Charter for the Restoration of Historic Monuments. 1931.
[19] K. Timoticin, "Tradition of conservation: redefining authenticity in Javanese architectural conservation", In: Heritage – International Conference on Heritage and Sustainable Development. Évora, Portugal, pp. 1–10, 2010.
[20] ICOMOS. Theophilos International Scientific Committee. Authenticity from a European perspective: 30 years of the Nara Document on Authenticity: conference abstracts, Thessaloniki, 2024, [Online]. Available: https://theophilos.icomos.org/wp-content/uploads/2024/11/20241128-Abstracts-v3.pdf. Accessed on: August 13, 2025.
[21] B. Szmygin, "Authenticity - Assumptions for the Methodology of Analysis", 2024. [Online]. Available: https://youtu.be/CWZ0T0zAeR0?t=1263. Accessed on: August 13, 2025.
[22] L.M. Sadowski, "Authentic or not? An Art Historian's Reflections on Castle Reconstructions in Contemporary Poland", 2024. [Online]. Available: https://youtu.be/jxr0eMLTDn8?t=9057. Accessed on: August 13, 2025.
[23] J. Pirkovič, "Heritage Authenticity as a Source of Personal and Collective Identity", Varstvo spomenikov / Protection of Cultural Heritage, vol. 22, pp. 34–47, 2024. [Online]. Available: https://doi.org/10.35784/odk.6820. Accessed on: August 13, 2025.
[24] S. Liu, "Authenticity as the Legacy of Romantics and Modernists: The Pursuit of Truth versus Falsification, Facadism, and Anachronism in Reconstruction", 2024. [Online]. Available: https://youtu.be/jxr0eMLTDn8?t=15435. Accessed on: August 13, 2025.
[25] I. Poulios, "Moving Beyond Authenticity: Perspectives from Business Strategy Theory", 2024. [Online]. Available: https://youtu.be/CWZ0T0zAeR0?t=12466. Accessed on: August 13, 2025.
[26] Japan Consortium for International Cooperation in Cultural Heritage. Report of the 35th JCIC–Heritage Seminar: Rethinking the Nara Document on Authenticity in the Contemporary World. Tokyo: JCIC–Heritage, 78 p, 2024. [Online]. Available: https://www.ourworldheritage.org/posts/30-years-of-the-nara-document-in-the-global-context-of-heritage-conservation. Accessed on: August 13, 2025.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
