СТІЙКІСТЬ ҐРУНТОВИХ СПОРУД З УРАХУВАННЯМ ПРОСТОРОВОГО ЕФЕКТУ

Автор(и)

  • Осадчий В.С. Одеська державна академія будівництва та архітектури image/svg+xml
  • Дмитрієв С.В. Одеська державна академія будівництва та архітектури image/svg+xml
  • Великий Д.І. Одеська державна академія будівництва та архітектури image/svg+xml
  • Бааджи В.Г. Одеська державна академія будівництва та архітектури image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31650/2786-6696-2023-3-98-110

Ключові слова:

ґрунтова споруда, коефіцієнт запасу стійкості, штучний насип, зсувний схил, ґрунтовий укіс, стійкість, форми рельєфу, метод розрахунку, тривимірна схема, двовимірна схема.

Анотація

Проблеми стійкості ґрунтових споруд і розвиток зсувних процесів, в тому числі Чорноморського узбережжя, проявляють істотну небезпеку для населення та існуючих будівель і споруд. Освоєння зсувних і зсувонебезпечних схилів вимагає пильного і детального вивчення, результати якого повинні стати основою реалізації заходів щодо інженерного захисту територій, враховуватися при проектуванні і будівництві нових об’єктів. При розрахунках стійкості схилів та укосів ґрунтових споруд відзначається відмінність в розрахункових значеннях коефіцієнтів запасу стійкості в двовимірній і тривимірній постановках задач. Аналіз проведених досліджень вказує на необхідність врахування впливу топографічних умов укосів та схилів при їх розрахунку за двовимірними схемами в межах призначених створів.

Визначення коефіцієнта запасу стійкості може здійснюватися як аналітичними, так і графоаналітичними методами. У більшості випадків розрахунок стійкості схилів і укосів і визначення коефіцієнта запасу стійкості проводиться для двовимірних перетинів, побудованих по лініях, що збігаються з найбільш імовірним напрямком зсуву зсувного тіла.

Найбільш поширені методи, які застосовуються в розрахунках стійкості укосів у двовимірній постановці завдання, є самими використовуваними через їхню простоту, проте ці методи засновані на прийнятті деяких припущень, описаних вище. На основі аналізу ряду робіт по двовимірному і тривимірному моделюванню ґрунтових укосів показано, що оцінка стійкості укосів та зсувних схилів є складним, відповідальним і маловивченим завданням.

Виконання розрахунків ґрунтових укосів в тривимірній постановці завдання дає результати, наближені до реальності, на відміну від результатів, отриманих загальноприйнятими і поширеними інженерними методами за двовимірними схемами. Це пояснюється тим, що тривимірна постановка завдання враховує комбінації інженерно-геологічних умов всього укосу або схилу. Тривимірне моделювання ґрунтових укосів також дозволяє враховувати фактори, що оказують істотний вплив на стійкість, які не можна врахувати при двомірному моделюванні (особливості топографії, наявність підрізування укосів або схилів, ярів, точкових будівельних конструкцій тощо).

Посилання

1. ДБН В.1.1–12:2014. Будівництво в сейсмічних районах України. [Чинний від 2014-10-01]. К.: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2014. 110 с.

2. ДБН В.2.4–20:2014. Греблі з ґрунтових матеріалів. Основні положення. [Чинний від 2014-11-13]. К.: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2014. 126 с.

3. ДБН В.1.1–46:2017. Інженерний захист територій, будівель та споруд від зсувів та обвалів. Основні положення. [Чинний від 2017-11-01]. К.: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2017. 47 с.

4. Методические рекомендации по предотвращению оползней на автомобильных дорогах Таджикской ССР. Государственный Всесоюзный дорожный научно-исследовательский институт (СоюзДорНИИ). М. 1977. 52 с.

5. Zhang С., Yingbin et al. Effects of geometries on three-dimensional slope stability. Canadian Geotechnical Journal. 2013. Vol. 50, No. 3. P. 233–239.

6. Thamer Yacoub Using Shear Strength Reduction Method for 2D and 3D Slope Stability Analysis. President, Rocscience Inc. 2016. 521 с.

7. Fomenko I. K., Zerkal O. V. Proceeding of the technical meeting TC207 – Workshopon soil-structure Interaction and Retainig Walls. Tree-dimensional slope stability analysis. Dubrovnic. 2011. P. 125–129.

8. Фоменко И. К., Зеркаль О. В. Преимущества методов оценки устойчивости склонов в трехмерной постановке. Геотехника. 2011. № 5. С. 38–41.

9. Менабдишвили П. З. Исследование влияния рельефа и состава пород на устойчивость склонов в неблагоприятных инженерно-геологических и сейсмических условиях. Збірник наукових праць Строительство, материаловедение, машиностроение. 2017. Вип. 100, С. 108–111.

10. Отчет «Расчет устойчивости склона на территории Греческого (Лунного) парка в пределах границ улиц: Военного спуска, Приморского бульвара, ул. Приморской, Потемкинской лестницы в г. Одессе», 2016. 41 с.

11. Бондаренко А. В., Великий Д. И., Егупов К. В., Слободянюк В. П. Сравнительный анализ расчета устойчивости однородных грунтовых плотин для плоской и объемной задач. Будівельні конструкції: міжвідомчий науково-технічний збірник. 2012. № 76. С. 320–325.

12. Технический отчет о инженерно-геологических условиях участка проектирования благоустройства Греческого парка в пределах улиц: Военный спуск, Приморский бульвар, ул. Приморская, Потемкинскаялестницавг. Одессе, 2016. 26 с.

13. Bishop A.W. The use of the slip circle in the stability analysis of slopes. Géotechnique. 1955. №5. P. 7–17.

14. Janbu N. Application of composite slip surface for stability analysis. In Proceedings of the European Conference on Stability of Earth Slopes Stockholm, Sweden. Balkema, Rotterdam. 1954. P. 43–49.

15. Гаврилов А. В. Оценка устойчивости оползневых склонов на основе трехмерного моделирования. Инженерная геология. 2013. №6. С. 46–55.

Завантаження

Опубліковано

2023-04-28

Номер

Розділ

Основи та фундаменти