ДИСПЕРСНО–АРМОВАНИЙ ЛИТИЙ КЕРАМЗИТОБЕТОН НА МЕХАНОАКТИВОВАНОМУ ШЛАКОПОРТЛАНДЦЕМЕНТІ

Автор(и)

  • Барабаш І.В. Одеська державна академія будівництва та архітектури image/svg+xml
  • Щербина О.С. ТОВ «Баутєх-Україна»

DOI:

https://doi.org/10.31650/2786-6696-2022-1-44-54

Ключові слова:

керамзитобетон, механоактивація, базальтова фібра, полікарбоксилатний суперпластифікатор, стирання, морозостійкість, ударна міцність.

Анотація

В роботі розглядаються властивості дисперсно-армованого литого керамзитобетону на механоактивованому шлакопортландцементі з добавкою полікарбоксилатного суперпластифікатора Супер-ПК. Експериментальними дослідженнями встановлено можливість отримання легких бетонів на основі високорухомих легкообетонних сумішей з діаметром розпливу конуса не менше 50 см.

Експериментально підтверджено, що гідрофобізація керамзитового гравію сприяє збільшенню розпливу конуса бетонної суміші, а також збільшує життєздатність бетонної суміші. Показано доцільність механоактивації шлакопортландцементу в присутності Супер-ПК для отримання легких бетонів з підвищеними характеристиками по морозостійкості, стиранню та ударній міцності.

Наведено результати досліджень, які свідчать про те, що введення базальтової фібри в шлакопортландцемент разом з механоактивацією в'яжучого дозволяє знизити стирання бетону з 0,44 до 0,13 г/см2, а також підвищити ударну міцність бетону майже в 2 рази (в порівнянні з контролем). Запропонований комплекс рецептурно-технологічних впливів дозволяє забезпечити морозостійкість бетону не нижче 350 циклів поперемінного заморожування та відтавання.

Встановлено, що механоактивація в'яжучого викликає підвищення міцності бетону в 3-х денному віці з 11,3 до 16,2 МПа, тобто більше  ніж  на 40% в порівнянні з контролем. Введення базальтової фібри в кількості 1% від маси в'яжучого забезпечує зростання міцності бетону на 10-15%. Спільний вплив на шлакопортландцемент механоактивації, добавки полікарбоксилатного Супер-ПК і базальтової фібри викликає підвищення міцності бетону в 28-ми денному віці ( в порівнянні з контролем) з 11,3 до 29,5 МПа, тобто більше ніж в 2,5 рази.

В цілому, сумісне  використання перерахованих рецептурно-технологічних факторів забезпечує підвищення основних фізико-механічних характеристик легкого бетону.

Посилання

[1] Деревянко В.Н. Саламаха Л.В. Дисперсно-армированные растворы для устройства стяжек полов. Строительство, материаловедение, машиностроение. 2009. С. 14-19.

[2] Барабаш И.В. Моделирование механизмов структурообразования механоактивиро-ванных грубодисперсных систем. Материалы к 39-му международному симпозиуму по мо-делированию и оптимизации композитов МОК-39. Одесса. 2000. С. 75.

[3] Пухаренко Ю.В. Научные и практические основы формирования структуры и свойств фибробетонов: автореф. дисс. док. техн. наук. Санкт-Петербург, 2004. 46 с.

[4] Ксеншкевич Л.Н., Барабаш И.В., Даниленко А.В. Влияние базальтовой фибры на прочность цементного камня. Збірник наукових праць «Ресурсоекономні матеріали, кон-струкції, будівлі та споруди». Рівне. 2015. С. 163-167.

[5] Толмачев С.Н. Сравнительная оценка истираемости монолитного бетона и его ком-понентов. Строительные материалы. 2012. С. 11-13.

[6] Дорф В. А. Влияние содержания и характеристик фибры на коэффициент истираемости сталефибробетона с цементно-песчаной матрицей. Технологии бетонов. 2014. С. 27-29 .

[7] Gołaszewski J. Wpływ zawartości popiołu lotnego wapiennego oraz zbrojenia rozproszonego na wybrane charakterystyki fibrobetonуw samozagęszczalnych civil and environmental engineerinłag. Budownictwo i inżynieria środowiska, 2011. P. 281-287.

[8] Бужевич Г.А. Легкие бетоны на пористых заполнителях. Строииздат, Москва, 1976. 236 с.

[9] Барабаш И.В., Итомлина-Напорчук А.В., Щербина О.С., Бурлаков Е.С., Колесник И.Г. Влияние волокнистого наполнителя на прочность цементного камня. Вісник ОДАБА. 2013. Вип. №50. С. 21-25.

[10] Армированные волокнами вяжущие композиционные материалы: вклад полиамид-ных волокон. URL: http:// www.trotuar.ru/forms/dobavki/fibra2.shtml.

[11] Lуpez-Buendнa A.M., Romero-Sбnchez M.D., Climent V., Guillem C. Surface treated polypropylene (PP) fibres for reinforced concrete. Cement and Concrete Research. 2013. Р. 29–35.

[12] Ghanbari A., Karihaloo B.L. Prediction of the plastic viscosity of self-compacting steel fibre reinforced concrete. Cement Concrete Research. 2009. Р. 1209–1216.

[13] Choi Yun Wang, Kim Yong Jic, Shin Hwa Cheol, Moon Han Young An experimental re-search on the fluidity and mechanical properties of high – strength lightweight self – compacting concrete. Cement And Concrete Research. 2006. Р. 1595 – 1602.

[14] Щербина О.С., Барабаш И.В., Кровяков С.А., Барабаш Т.И. Снижение энергоемко-сти производства самоуплотняющихся легкобетонных. Енергоефективні технології в будів-ництві та міському господарстві: м-ли V міжнародної науково-практичної конференції. Одеса. ОДАБА. 2014. С. 186-190.

[15] Щербина О.С. Прочность цементного камня на механоактивированном шлакосоде-ржащем вяжущем. Первый независимый научный вестник. 2016. Вып. №12-13. С. 44-47.

Завантаження

Опубліковано

2022-10-15

Номер

Розділ

Будівельні матеріали та технології