ЕЛЕМЕНТИ ПРИРОДОІНТЕГРОВАНОЇ АРХІТЕКТУРИ ‒ РЕКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ НА ПОКРІВЛЯХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РЕКУПЕРАТИВНОЇ ТЕПЛОТИ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2025-13-48-56Ключові слова:
природоінтегрована архітектура, рекреаційна зона, плоска покрівля, зелена покрівля, використання низькопотенційної теплоти.Анотація
Досліджувались питання організації зон рекреації районного рівня для великих й найбільших міст. Ці зони відпочинку є одним із першорядних завдань у сучасних умовах фізичного та психологічного навантаження на населення міст. На цей час кількість населення більшості міст України достатньо зросла, а кількість місць відпочинку, особливо місцевого (районного типу) залишилась практично не змінною.
На підставі аналізу архітектурних та архітектурно-планувальних рішень сучасної міської забудови запропоновано для таких зон використовувати покрівлі багатоповерхівок, для чого провести їх озеленення.
Розглянуті рекреаційні зони на експлуатованих покрівлях, як елемент природоінтегрованої архітектури. Досліджено питання експлуатації пласких покрівель, використання їх у якості рекреаційних зон, саду із чагарниками чи навіть деревами, альтанками, майданчиками для відпочинку, теплицями чи зимовими садами.
Для створення якісних умов росту рослин на покрівлях, створення зелених зон (зимових садів, теплиць, оранжерей тощо) було запропоновано використовувати низькопотенційну теплоту вентиляційних викидів. Для цього було розглянуто використання, як безпосередньо теплоти вентиляційних викидів (для прогріву ґрунту), так й використання систем з проміжним теплоносієм, наприклад, з тепловими трубами для підігріву, наприклад, води для поливу рослин.
Розглянуто деякі проблеми утилізації низькопотенційної теплоти у системах з природним спонуканням руху витяжного повітря та виявлено шляхи для рішення нагальних проблем у цьому напрямку.
Для збільшення температурного потенціалу вентиляційних викидів, можливості використання викидів з кухонної зони та зони санітарних вузлів, запропоновано використання теплових насосів, які можуть збільшувати тепловий потенціал вентиляційних викидів. Запропоновано схему установки для підвищення температурного потенціалу вентиляційних викидів. Розглянуто її позитивні сторони, та недоліки.
Посилання
[1] Zakon Ukrainy "Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha" vid 25.06.1991r. № 1264-XII (redaktsiia 15.11.2024r.). St. 63. (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1991 r., № 41, st. 546 iz nastupnymy zminamy).
[2] Sady na dakhakh: yak u vsomu sviti vprovadzhuiut zeleni pokrivli. [Online]. Available: https://rybalsky.com.ua/green-roofs. Accessed on: May 02, 2025.
[3] O.M. Rybak, I.V. Patseva, "Zeleni dakhy yak element detsentralizovanoho upravlinnia doshchovoiu vodoiu", Problemy khimii ta staloho rozvytku, vyp. 2, pp. 40-46, 2023.
[4] T.M. Tkachenko, O.A. Tkachenko, "Suchasnyi stan vykorystannia "zelenykh konstruktsii" v urbotsenozakh", Zbirnyk naukovykh prats DonNABA, рр. 3-30, 2019.
[5] O.V. Krainykovets, V.V. Didyk, T.M. Maksymiuk, "Sady na dakhakh", Arkhitektura, no. 728, рр. 119-125, 2012.
[6] V.P. Kucheriavyi, Ozelenennia naselenykh mists. Lviv: Svit, 2005.
[7] V.V. Shvets, K.S. Rudenko, O.H. Veremii, "Formuvannia ekolohichnoho karkasu mista. Ukryttia pid zelenym pokryvom", Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk "Suchasni tekhnolohii, materialy i konstruktsii v budivnytstvi", no. 2(27), рр. 139-143, 2010.
[8] F.V. Stolberh, Yu.L. Kovalenko, "Vdoskonalennia systemy monitorynhu dovkillia, indykatoriv ekolohichnoho vymiru v ramkakh stratehii staloho rozvytku Ukrainy", Komunalne hospodarstvo mist, vol. 132, рр. 88–92, 2016.
[9] H.V. Hetun, B.M. Rumiantsev, A.D. Zhukov, Systemy izoliatsii budivelnykh konstruktsii: navchalnyi posibnyk. Dnipro: Zhurfond, 2016.
[10] Zeleni pokrivli. [Online]. Available: https://www.sddu.com.ua/uk/pokrivli/zeleni-pokrivli. Accessed on: May 04, 2025.
[11] O.M. Antoniuk, O.V. Shulakov, V.R. Serdiuk, "Zeleni pokrivli yak innovatsiine rishennia zapobihannia hlobalnomu poteplinniu", Konferentsiia VNTU, рр. 92-96, 2023.
[12] D.O. Shushliakov, O.S. Shushliakova, A.I. Melnyk, "Vykorystannia system temperuvannia dlia stvorennia komfortnykh umov u budivliakh", AW-Therm, no. 5. 2023.
[13] Dovidnyk montazhnyka. Danfoss. Radiatorni termorehuliatory, zapirni klapany ta pryladdia do nykh. Elektroopalennia. Kyiv: Danfoss-TOV. 2009.
[14] D. Shushliakov, "The application of vortical turbulent washers as apparatuses for integrated purification of gases", The 5th International scientific and practical conference “Scientific projects on improving the environment, 2023, рр. 223-227.
[15] Osoblyvosti roboty system enerhozberezhennia dlia hoteliv. [Online]. Available: https://kb99.com/blog/detail/osoblivosti-roboti-sistem-energozberezhennya-dlya-goteliv/ Accessed on: April 14, 2025.
[16] M.O. Shulha, O.O. Aleksakhin, D.O. Shushliakov, Teplohazopostachannia ta ventyliatsiia. Kh.: KhNUMH, 2014.
[17] D.O. Shushliakov, M.O. Shulha, H.A. Usyk, Inzhenerne obladnannia budivel. Kh.: KhNAMH, 2011.
[18] S.M. Khairnasov, "Naukovo-tekhnolohichni osnovy stvorennia aliuminiievykh teplovykh trub dlia resursozberihaiuchykh system": dys. … d-ra tekhn. nauk: 05.14.06. K.: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 2017.
[19] D.O. Shushliakov, Bezpeka ekspluatatsii system ventyliatsii, opalennia i kondytsionuvannia budivel. Kh.: KhNUMH, 2014.
[20] M.F. Bozhenko, Systemy opalennia, ventyliatsii i kondytsiiuvannia povitria budivel. K.: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 2019.
[21] S.M. Molskyi, Shcho vazhlyvo znaty pro teplovi nasosy. [Online]. Available: https://www.linkedin.com/posts/serhii-molskyi-631b29a9_%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%B8-%D1%87%D0%B8-activity-7260184379472195584-UBxB?utm_source=share&utm_medium=member_desktop&rcm=ACoAAFslt-8B0n0CXu65mnn1joF2T3clSRtxLmI. Accessed on: May 21, 2025.
[22] DBN V.2.5-67:2013 Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsionuvannia. K.: DP "Ukrakhbudinform ", 2013.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
