ВПЛИВ МЕХАНОАКТИВАЦІЇ ЗМІШАНОГО ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ В ПРИСУТНОСТІ СУПЕРПЛАСТИФІКАТОРУ НА МІЦНІСТЬ НА СТИСК ЦЕМЕНТНОГО КАМЕНЮ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2025-14-96-102Ключові слова:
механоактивація, портландцемент, суперпластифікатор, мінеральна добавка, міцність на стиск, фактори варіювання.Анотація
В розглянутій статті приводяться експериментальні результати, які пов’язані з визначенням впливу механоактивації змішаного портландцементу та суперпластифікуючої добавки на фізико-механічні харектиристики цементного каменю на стиск у віці 3-х, 7-и та 28-и діб. Такий цемент отримували змішуванням портландцементу ПЦ-І 500 з меленим кварцовим піском , кількість якого коливалася в діапазоні від 30 до 60 % в'яжучого. Перспективним способом підвищення міцності цементного каменю на стиск є інтенсивна механохімічна активація змішаного цементу у швидкісному активаторі турбулентного типу за присутності суперпластифікатора SP-5, вміст якого змінювався в межах від 0 до 1 % маси в’яжучої речовини.
Дослідження здійснювали із застосуванням D-оптимального математичного планування експерименту з варіюванням наступних факторів: витрата меленого кварцового піску (45±15) % від маси комбінованого в’яжучого матеріалу; кількість суперпластифікуючої добавки маси змішаного в’яжучого. Приготування цементно-водної суміші проводилося за двома технологіями ,а саме: першої – з використанням швидкісного активатору з кількістю обертів ротору 1500 об/хв і другої , традиційної (контроль). Отримані математичні моделі вказують на суттєвий вплив на міцність цементного каменю як рецептурних факторів (Х1, Х2), так і технологічних параметрів процесу приготування суміші. Зокрема слід відзначити, що сумісний вплив механохімічної активації, витрати меленого піску та суперпласифікатору дозволяє підвищити міцність цементного каменю в (в порівнянні з контролем) на 22…41 %), що дає змогу суттєво збільшити частку меленого кварцового піску у складі змішаного в’яжучого як мінеральної добавки до цементу.
Посилання
[1] V. I. Gots, Betoni ta budivelni rozchini. Kiyiv: UVPK Eks Ob, 2003.
[2] R.F. Runova, V.I. Hots, M.A. Sanytskyi ta in., Konstruktsiini materialy novoho pokolinnia ta tekhnolohii yikh vprovadzhennia v budivnytstvo. K.:UVPK «EksOb». 2008.
[3] L.I. Dvorkin, O.L. Dvorkin, Yu.V. Garnitsky, Modifikovani zolovmisni suhi budivelni sumishi dlya muruvalnih ta klejovih rozchiniv. NUVGP. Rivne, 2013.
[4] M.A. Sanitsky, T.P. Kropivnitskaya, V.M. Gevyuk, Klinkerno-efektyvni tsementy ta betony shvydkoho tverdinnia. Monohrafiia. Lviv: TOV «Prostir-M, 2021.
[5] N.V. Kondratieva, "Nanotekhnolohii u vyrobnytstvi budivelnykh materialiv", Budivnytstvo Ukrainy, no. 6, pp. 2-9, 2012.
[6] M.A. Sanytskyi, T.P. Kropyvnytska, O.V. Rykhlitska, O.B. Yanitskyi, "Shvydkotverdnuchi klinker-efektyvni betony", Resursoekonomni materialy, konstruktsii, budivli ta sporudy: zb. nauk. prats, vyp. 38, pp. 258-266, 2020.
[7] L.I. Dvorkin and others, Efektivni tehnologiyi betoniv i rozchiniv iz zmicnennyam tehnogennoyi sirovini. Monografiya. Rivne: NUVGP, 2017.
[8] M.A. Sanytskyi, O.R. Pozniak, I.I. Kirakevych, N.I. Topylko, "Suchasni betony na osnovi kompleksnykh modyfikatoriv novoi heneratsii", Budivelni materialy, vyroby ta sanitarna tekhnika, no. 2(29), pp. 98-102, 2008.
[9] R.F. Runova, Yu.L. Kosovsky, Tehnologiya modifikovanih budivelnih rozchiniv. Kiyiv: KNUBA, 2007.
[10] H. Khainike, Trybokhimiia. Pereklad z nim. 1987.
[11] I.V. Barabash, D.O. Pirohov, "Aktyvatsiia tsementu i yii vplyv na strukturoutvorennia tsementnovmishchuiuchykh kompozytsii", Suchasne budivnytstvo ta arkhitektura, vyp. 6, pp. 82-89, 2023.
[12] Linbo Jiang, Zhi Wang, Xueliang Gao, "Effect of nanoparticles and surfactants on properties and microstructures of foam and foamed concrete", Construction and Building Materials, vol. 411, 2024. doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2023.134444.
[13] I.V. Barabash, I.M. Babii, K.O. Streltsov, "Intensive separate technology and its influence on the properties of cement-water compositions, solutions and concretes on their basis", Modern construction and architecture, Issue no. 2, pp. 44-51, 2022.
[14] V.N. Vyrovov et al., Mekhanicheskaya aktivatsiya v tekhnologii betona. OGASA. 2014.
[15] L.I. Dvorkin, O.L. Dvorkin, Proektuvannia skladiv betoniv. Monohrafiia. Rivne: NUVHP, 2015.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
