ВПЛИВ МЕХАНОАКТИВАЦІЇ НА ВЛАСТИВОСТІ ЦЕМЕНТНО-ВОДНИХ КОМПОЗИЦІЙ З ДОБАВКОЮ МЕЛЕНОГО ВАПНЯКУ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-9-48-54Ключові слова:
механоактивація, портландцемент, мелений вапняк, екзотермічний розігрів, цементний камінь.Анотація
В роботі розглядаються питання, пов’язанні з визначенням впливу механоактивації мінерального в’яжучого на властивості як тверднучих, так і затверділих цементно-водних композицій. Актуальним для даного дослідження є механоактивація цементу в поєднанні з витратою меленого вапняку, кількість якого корегувалася в діапазоні від 0 до 40 % маси цементу.
Досліджувався вплив механохімічної активації тільки портландцементу та портландцементу з добавкою 20 і 40 % меленого вапняку на зміну водотвердого відношення рівнов’язких композицій. Показано, що механохімічна активація цементно-водної композиції позитивно відображається на зменшенні В/Т відношення рівнов’язких композицій з 0,42 (активація відсутня) до 0,38 (термін активації 180 сек). Одержані експериментальні результати свідчать про наявність індукційного періоду розігріву цементного тіста як на портландцементі, що не підлягав механоактивації (цей період складає приблизно 6 год з моменту взаємодії цементу з водою) так і на портландцементі, який підлягав механоактивації. В цьому разі індукційний період складав не більше 2-х годин. Сумісна механоактивація водної суміші портландцементу та меленого вапняку забезпечує прискорення процесів гідратації в’яжучого, що підтверджується інтенсифікацією екзотермічного розігріву наповнених цементо-вмішуючих композицій.
Позитивна роль механоактивації відображається також на прискоренні темпів загустівання композицій, що фіксувалося кінетикою зменшення діаметру їх розпливу в часі. Підтверджена позитивна роль механоактивації в зменшенні ефективної вʼязкості цементно-вміщуючих композицій, що забезпечує зниження їх водотвердого відношення в середньому на – 8…10 %.
Виявлено позитивний вплив механохімічної активації портландцементу з добавкою меленого вапняку на міцність цементного каменю в 3-х добовому віці. Експериментальні дослідження свідчать про те, що тільки за рахунок механоактивації міцність зразків із цементного каменю з добавкою меленого вапняку може бути підвищена майже на 25…30 %.
Посилання
[1] M.A. Sanitsky, T.P. Kropivnitskaya, V.M. Gevyuk, Bistrotverdeyushchie klinkeroeffektivnie tsementi i betoni. Monograph. Lviv: Prostir-M LLC, 2021.
[2] L.Y. Dvorkin, V.V. Zhitkovsky, V.V. Marchuk, Y. Stasyuk, M.M. Violinist, Effektivnie tekhnologii betonov i rastvorov s uprochneniem tekhnogennogo sirya. Monograph. Rivne: NUVKhP, 2017.
[3] R.F. Runova, Yu.L. Nosovskyi, Tekhnologiya modifitsirovannikh stroitelnikh rastvorov. Kyiv: KNUBA, 2007.
[4] S.V. Koval, Modelirovanie i optimizatsiya sostava i svoistv modifitsirovannogo betona. Odessa: Astroprint, 2012.
[5] I.V. Barabash, I.M. Babii, K.O. Streltsov, "Intensive separate technology and its influence on the properties of cement-water compositions, solutions and concretes on their basis", Modern construction and architecture, Issue no. 2, pp. 44-51, 2022.
[6] V.I. Bratchun, L.G. Zaichenko, "Optimizatsiya faktorov elektromagnitnoi aktivatsii betonnikh smesei", Vіsnik Odes'koї derzhavnoї akademії budіvnictva ta arhіtekturi, vol. 20, pp. 40-46, 2005.
[7] A.G. Maslov, Yu.S. Salenko, E.V. Stukota, "Development of an installation for vibromechanical processing of building mixtures", Bulletin of the Kharkov National highway un-ta, vol. 57, pp.59-62, 2012.
[8] V.N. Vyrovov et al., Mekhanicheskaya aktivatsiya v tekhnologii betona. OGASA. 2014.
[9] S.I. Fedorkin, Mekhanoaktivatsiya vtorichnogo sirya v proizvodstve stroitelnikh materialov. Simferopol: Tavria, 1997.
[10] M.V. Shpirko, T.M. Dubov, "Study of the effect of electromagnetic activation of a concentrated cement suspension on the properties of cement stone and concrete", Bulletin of PDABA, no. 2 (263-264), pp. 102-107, 2020.
[11] A. Kudyahow, G. Semyonova, Y. Sarkisow etc., Aktivation des Betonanmachwasser. Tagungbericht, Band 2. Weimar, Deutschland, 1997.
[12] F. Sanchez, K. Sobolev, "Nanotechnology in concrete - a review", Construction and Building Materials, vol. 24, pp. 2060-2071, 2010.
[13] N.V. Kondratieva, "Nanotechnologies in the production of construction materials", Construction of Ukraine, no. 6, pp. 2-9, 2012.
[14] L.I. Dvorkin, O.L. Dvorkin, Proektuvannia skladiv betoniv. Monohrafiia. Rivne: NUVHP, 2015.
[15] V.I. Gots, Beton i rastvori. Kyiv: UVPK Eks Ob, 2003.
[16] A.V. Usherov-Marshak, A.V. Kabus, "Funktsionalno-kineticheskii analiz vliyaniya dobavok na tverdenie tsementov", Neorganicheskie materiali, Tom 52, no. 4, pp. 479-484, 2016.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
