ДО ПИТАННЯ ВИБОРУ ФОРМИ БАЗОВОГО ЕЛЕМЕНТА ПРОСТОРОВОГО СТРУКТУРНОГО ПОКРИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2026-16-55-64Ключові слова:
просторова робота, кінцево-елементна модель, напружено-деформований стан, міцність, стійкість, несуча здатність, матеріалоємності.Анотація
Просторові сталеві структурні покриття належать до класу несучих конструкцій, що використовуються для перекриття значних прольотів у будівлях різного функційного призначення. Існуючі дослідження доводять, що просторова робота таких систем забезпечує ефективну спільну роботу стержньових елементів, що сприяє перерозподілу зусиль і створює передумови для зменшення кошторисної вартості конструкції за рахунок раціонального вибору її конструктивного рішення. Проте, робота сталевих структурних покриттів, як плоских, так і криволінійних, залежить від окремих параметрів за умови незмінності інших характеристик системи.
Одним з визначальних параметрів, що впливають на формування напружено-деформованого стану оказує умови опирання плитної частини, зокрема кількість опор і характер їх розміщення у плані конструкції: колони можуть бути зосереджені в кутових зонах, розташовані по зовнішньому контуру, уздовж протяжних сторін або введені у внутрішню область плити. Іншим параметром, який грає суттєву роль це геометрична форма просторового базового модулю сталевого структурного покриття, який повторюється у двох напрямках і формує загальну структуру. Просторовий базовий модуль являє собою сукупність вертикальних, похилих і горизонтальних стержнів, що об’єднані в упорядковану об’ємну схему. Подібність такої структури до кристалічних ґраток природного походження зумовлює підвищену жорсткість конструкції та її здатність до ефективної роботи під діючими навантаженнями.
У межах роботи виконано чисельне дослідження трьох варіантів просторової сталевої структури методом кінцевих елементів. Розрахункові моделі відрізнялися між собою лише конфігурацією просторового базового модуля, тоді як геометричні розміри плити, фізико-механічні характеристики матеріалу та елементів, навантаження та умови закріплення приймалися незмінними. Для кожного варіанта визначено та проаналізовано напружено-деформований стан, оцінено параметри стійкості та підібрано поперечні перерізи елементів відповідно до чинних норм проєктування.
Найбільш раціональну модель конструкції визначено за критерієм матеріалоємності шляхом вирахування загальної ваги конструктивного рішення. Найменшу матеріалоємність продемонструвала модель, яка сформована на основі просторового базового модуля 3 типу, вага якої є меншою на 34,2 % порівняно з першим варіантом і на 21 % – порівняно з другим.
Посилання
1. Basil B., Lakshmi B.S., et al. Space truss design using STADD. Pro Software. International Research Journal of Engineering and Technology. 2019. Vol. 6. Issue 4. P. 3777–3782. URL: https://www.irjet.net/archives/V6/i4/IRJET-V6I41180.pdf. (дата звернення: 06.05.2025).
2. Madi U. R. An Investigation into the Design Parameters of Double Layer Space Frame Grids. International Journal of Space Structures. 1987. Vol. 2. Issue 4. P. 215–222. https://doi.org/10.1177/026635118700200403
3. Cabo A. D. Evolution and Trends in Design. Analysis and Construction of Shell and Spatial Structures. International Journal of Space Structures. 2009. SAGE Publications. https://doi.org/10.1260/026635109788251449
4. Rabun J. S. Structural analysis of historic buildings: restoration, preservation, and adaptive reuse applications for architects and engineers. APT Bulletin. 2000. Vol. 31. No. 2–3. P. 76–83 https://doi.org/10.2307/1504664
5. Білик О. С. Сталь у реконструкції будівель : монографія. Київ : Український центр сталевого будівництва, 2016. 167 с.
6. Facilitator C. Space Frame Structure; an analysis of its benefit. Constro Facilitator. URL: https://constrofacilitator.com/space-frame-structure-an-analysis-of-its-benefit. (дата звернення: 01.12.2025).
7. Машков І.Л., Скребнєва С.М., Баранецька Д.С., Глушаниця А.І. Аналіз ефективності роботи елементів просторового покриття. Теорія та практика дизайну : зб. наук. праць. Архітектура та будівництво. 2023. Вип. 27. С. 63–68. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.27.8
8. Циганенко Л.А., Срібняк Н.М., Циганенко Г.М., Галушка С.А., Волков Д.Г. Вплив умов спирання структурної конструкції на характер її роботи. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури.2025. № 12. С. 81–94. https://doi.org/10.31650/2786-6696-2025-12-81-94
9. Tsyhanenko L., et al. Determining the optimal size of the basic element in a space grid structure. Budownictwo o Zoptymalizowanym Potencjale Energetycznym. 2023. Vol. 12. No. 2023.12. P. 201–208. https://doi.org/10.17512/bozpe.2023.12.22
10. Ashtul S.A., Patil S.N. Review on study of space frame structure system. International Research Journal of Engineering and Technology. 2020. Vol. 7. Issue 4. P. 667–672.
11. Chilton J. Space Grid Structures. London : Routledge, 2007. https://doi.org/10.4324/9780080498188.
12. Розрахунок та проектування конструкцій : вебсайт LiraLand. URL: https://www.liraland.ua. (дата звернення: 08.12.2025).
13. ДБН В.2.6-198:2014. Сталеві конструкції. Норми проектування. Вид. офіц. Київ : Мінрегіон України, 2014. 199 с.
14. ДСТУ Б В.1.2-3:2006. Прогини і переміщення. Вимоги проектування. [Чинний від 2007-01-01]. К.: Мінбуд України, 2006. 15 с.
15. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. [Чинний від 2007-10-01]. Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Київ. 2009. 97 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.





