ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ УРБАНІСТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ В КОНЕКСТІ РОЗВИТКУ СЕРЕДОВИЩ ІМЕРСИВНОЇ ПРИСУТНОСТІ

Автор(и)

  • Франків Р.Б. Національний університет «Львівська політехніка» image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-7-66-72

Ключові слова:

містобудування, концепції, трансформації, імерсивні середовища, метавсесвіт.

Анотація

Поширення імерсивних середовищ присутності поступово перетворюється в помітне соціальне явище, яке поступово впливає на життя та взаємодію людей. Як результат, вони мають потенціал змінити очікування та вимоги щодо житлових приміщень та їх розташування. Хоча численні дослідження вивчали вплив технологій віртуальної та доповненої реальності на міське планування, порівняно мало уваги приділялося можливості того, що поведінкові зміни, викликані цими технологіями, можуть спонукати до переоцінки фундаментальних принципів, що лежать в основі міського планування.

Завдяки проведеному аналізу визначено п’ять ключових категорій у сучасному постіндустріальному міському плануванні, які можуть зазнати змін: а) житлові райони; б) радіус доступності; в) соціальна згуртованість; г) транспортні вимоги та д) оптимальна щільність. Житлові одиниці вимагатимуть додаткових можливостей і просторів, змінюючи характер та спосіб життя. Значення радіуса доступності, особливо для пішоходів, може зменшитися, оскільки значна кількість бажаних місць стане доступною безпосередньо з помешкання. Зменшення навантаження на транспортні мережі підвищить екологічну стійкість міст і створить нові можливості для зелених насаджень. Концепція соціальної згуртованості зазнає стратифікованих трансформацій, оскільки відмінності, пов’язані з етнічною приналежністю, релігією, статтю, расою, віком, соціальним статусом тощо, певним чином нейтралізуються через розвиток мінливих віртуальних персон і недетермінованих ідентичностей. Ці взаємопов’язані зміни також зменшать вагу категорії оптимальної щільності. У сукупності ці трансформації утворюють комплексну концептуальну основу, яка переосмислює місто.

У цій статті окреслено два потенційні напрямки змін у міській парадигмі, які можуть виникнути внаслідок поширення персоналізованих комунікаційних технологій метавсесвіту. Перший напрямок стосується сучасної інтерпретації дезурбаністичних концепцій, що включає елементи самодостатності, стабільності, безпеки та комунікаційної інфраструктури, характерні для інформаційної епохи. Другий напрямок, ймовірно, зосередиться на різних підходах до трансформації існуючого міського середовища. Ця трансформація відбуватиметься шляхом залучення ринкових механізмів регулювання та розробки та реалізації спеціалізованих муніципальних програм, спрямованих на модернізацію та стимулювання зростання населення.

Посилання

[1] S. Doyle, M. Dodge, and A. Smith, "The potential of Web-based mapping and virtual reality technologies for modelling urban environments", Computers, Environment and Urban Systems, 22(2), pp.137–155,1998.

[2] K. Sunesson, C.M. Allwood, D. Paulin, I. Heldal, M. Roupe, M. Johansson, and B. Westerdahl, "Virtual reality as a new tool in the cityplanning process", Tsinghua Scienceand Technology, 13(S1), pp. 255-260, 2008. https://doi.org/10.1016/s1007-0214(08)70158-5.

[3] S.M. Saßmannshausen, J. Radtke, N. Bohn, H. Hussein, D. Randall, and V. Pipek, "Citizen-Centered Designin Urban Planning: How Augmented Reality can beusedin Citizen Participation Processes", Designing Interactive Systems Conference 02, pp. 250-265, 2021. https://doi.org/10.1145/3461778.3462130.

[4] J.P. van Leeuwen, K. Hermans, A. Jylhä, A.J. Quanjer, and H. Nijman, "Effectiveness of Virtual Reality in Participatory Urban Planning", Proceedings of the 4th Media Architecture Biennale Conference on - MAB18, pp. 128-136, 2018. https://doi.org/10.1145/3284389.3284491.

[5] G. Stauskis, "Development of methods and practices of virtual reality as a tool for participatory urban planning: a case study of Vilnius City as an example for improving environmental, social and energy sustainability", Energy, Sustainability and Society, 4(1), pp. 1-33, 2014. doi:https://doi.org/10.1186/2192-0567-4-7.

[6] B. Di Prete, D. Crippa, E. Lonardo, "’E-urbanism’: Strategies to Develop a New UrbanInterior Design", Idea Journal, 15 (1), pp. 14-27, 2018.

[7] l. Forlano, "Towards An Integrated Theory Of The Cyber-Urban", Digital Culture & Society, 1(1), pp. 73-92, 2015.

[8] K. Erickson, The Promises and Pitfallsof Cyber Urbanism, Abingdon: Routledge, 2019.

[9] M. Castello, "Meta urban Tourist Places and City Development", Holcim Forum for Sustainable Construction; Urban Trans Formation, Shanghai, 18.-21.4, pp. 18-21, 2007.

[10] A.M. Toli, and N. Murtagh, "The Concept of Sustainability in Smart City Definitions", Frontiers in Built Environment, 6, p. 7, 2020.

[11] F. Schreiber and A. Carius, "The Inclusive City: Urban Planning for Diversity and Social Cohesion", State of the World, pp. 317-335, 2016. https://doi.org/10.5822/978-1-61091-756-8_27.

[12] S. Lehmann, "Sustainable urbanism: towards a framework for quality and optimal density?", Future Cities and Environment, 2(0), p. 8, 2016.

[13] P. Hall, "Modelling the post-industrial city", Futures, 29 (4-5), pp. 311-322, 1997.

[14] L. Millan Lombrana, and E. Roston, "With humansin hiding, animal stakeback the world", Bloomberg Green, 2020. [Online]. Available: https://www.bloomberg.com/news/photo-essays/2020-04-08/with-humans-in-hiding-animals-take-back-the-pandemic-world. Accessed on: January 19, 2024.

[15] N.E. Friedkin, "Social Cohesion", Annual Review of Sociology, 30(1), pp. 409-425, 2004.

Завантаження

Опубліковано

2024-03-16

Номер

Розділ

Архітектура

Як цитувати

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ УРБАНІСТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ В КОНЕКСТІ РОЗВИТКУ СЕРЕДОВИЩ ІМЕРСИВНОЇ ПРИСУТНОСТІ. (2024). СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА, 7, 66-72. https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-7-66-72